2017. október 23, hétfőMagyarul RSS

На вершині світової слави. Соломія Крушельницька

22.06.2007, автор.

У перших десятиріччях XX століття на оперних сценах світу царювали четверо і чоловіків – Баттістіні, Карузо, Тітта Руффо, Шаляпін. І лише одна жінка спромоглася сягнути їхніх висот і стати врівень з ними. Це була Соломія Крушельницька. Однак у порівнянні зі своїми уславленими колегами вона виявилася набагато вищою як особистість, – інколи загадковіша, майже завжди складніша та цілісніша – троїста і єдина особистість актриси, співачки, музиканта, – пише видатний італій¬ський музикознавець Рінальдо Кортопассі у книжці «Повернення мадам Баттерфляй у рідне гніздо Торре дель Лаго».

Найвимогливіші критики світу називали Со¬ломію Крушельницьку «Незабутньою Аїдою», «Єдиною в світі Джокондою», «Найчарівнішою Чіо-Чіо-Сан», «Неповторною Галькою», «Ідеаль¬ною Брунгільдою», «Вражаючою Валькірією», «Найпрекраснішою Саломеєю», «Винятковою Лорелеєю» тощо. За свідченням тогочасної світової преси, майже в кожній ролі вона була неповторною, а в багатьох лишається й досі неперевершеною.

Відомі композитори, диригенти, співаки, му¬зиканти, письменники й поети були палкими шанувальниками її великого таланту й високої культури, її щирими й вірними друзями. А уславлені диригенти, зокрема Артуро Тосканіні, Леопольдо Муньйоне та інші, змагалися, за твердженням музикознавця Джона Дюваля, аби забезпечити найкращі умови для цієї таланови¬тої співачки у створенні нею сценічних образів, за честь диригувати виставами з участю великої Крушельницької.

Творчість Соломії Крушельницької справила величезний вплив на розвиток вокального мис¬тецтва в усьому світі, а її ім'я золотими літерами вписане в історію світового оперного мистецтва.

Хто ж вона, ця небачена досі чарівниця, яка заслужила почесті й визнання навіть в Італії – батьківщині бельканто?

Народилася Соломія Амвросіївна Крушельницька 23 вересня 1872 р. в с. Білявинці Бучанського повіту на Поділлі, а виростала в с. Біла поблизу Тернополя, куди невдовзі переїхали батьки. Коли їй випав жереб народитися в шляхетній і старовинній українській сім'ї, геній Му¬зики опустився на її білу колиску, біля якої призначили зустріч добрі чарівниці, навперебій пропонуючи немов¬ляті дорогоцінні подарунки. В її дитячій душі розквітли Чесноти, її прикрасили своєю чарівністю Грації, а Музи обрали її своєю виразницею, і з перших років жит¬тя все в ній було справжньою гармонією.

Соломія Крушельницька, закінчивши Львівську консерваторію (клас професора Валерія Висоцького), волею долі і з допо¬могою батька та добрих людей опинилася в Італії, де навчалася у відомої співачки і педагога Фаусти Креспі. Вона приїхала до Мілана вдосконалювати техніку співу. З упертістю сильних, з прямотою завзя¬тих прийшла, навчилася, перемогла...

Після успішних виступів в Італії Со¬ломія співає у Львові, Варшаві, Петер¬бурзі, Одесі, Парижі, а потім знову в Італії. Найкращі театри цієї співучої країни пропонують їй свої сцени, і вона тріумфує в Римі й Мілані, Трієсті й Фло¬ренції, Неаполі й Кремоні, Турині й Па¬лермо, Пармі та багатьох інших містах.

1904 р. Соломії Крушельницькій було надано ласкаву можливість виявити себе у Брешії. Як пише Рінальдо Кортопассі, йшлося про перемогу в битві, про відвою-вання втраченого прапора, про поновлен¬ня лаврового вінка, з якого пообскубува¬ли листя. Дітище Пуччіні «Мадам Баттерфляй», тендітний і барвистий метелик, по невдалому хрещенні в Мілані просив тепер апеляційного суду в Брешії, суду, який би вирішив його подальшу долю. І Соломія Крушельницька відтворила роль метелика, придушеного публікою «Ла Скала». І якщо опера Пуччіні – чарівна спокусниця наївних і ніжних сердець – злетіла і полетіла у неослабному ритмі по сценах усіх оперних театрів світу, то сталося це завдяки перемозі у Брешії.

З безмежною вдячністю щасливий і радісний композитор, пере¬повнений почуттями, підписує свій портрет: «Найбільшій і найчарів-нішій Баттерфляй. Джакомо Пуччіні. Торре дель Лаго. 1904 рік».

А потім – тріумф у римському театрі «Костанці», міланському «Ла Скала» разом з великим Артуро Тосканіні в операх «Аїда», «Адріана Лекуврер», «Дон Карлос», «Валькірія», «Лорелея», «Федра», «Сало-мея», «Електра», виступи з великими співаками Енріко Карузо, Маттіа Баттістіні, Тітта Руффо.

Голос співачки, за визначенням італійських критиків, – абсолютне сопрано широкого діапазону, що вирізняється тільки йому притаманною привабливістю і специфічним чарівним оксамитовим тембром. Він сильний, запальний, звучний і співучий. Крім того, характер особис¬тості й виконавський стиль співачки були такими, що вона завжди мог¬ла запропонувати щось своє, нове, оригінальне. Здавалося, її творчий інтелект фактично безмежний.

Усебічно обдарована й освічена, сповнена високого артистичного чуття і шляхетності, Соломія Крушельницька розмовляла й співала ук¬раїнською, польською, російською, італійською, іспанською, французь¬кою, німецькою та англійською мовами. Блискучий музикант з гостро розвинутим критичним почуттям, вона прекрасно грала на фортепіано і сама вивчала партитури та ролі, не звертаючись по допомогу до фахівців. З однаковим успіхом співала як суто ліричні, так і драма¬тичні партії, а закінчила свою кар'єру героїко-драматичними операми Р. Штрауса, Р. Вагнера, І. Піццетті, А. Каталані. За свідченням Артуро Тосканіні, у творах цих композиторів Соломія Крушельницька була і залишається неперевершеною. Цю ж думку повторювали на всі лади музичні критики багатьох країн світу.

«Виконання Соломії Крушельницької, – пише один з них, – не могло бути досконалішим, блискучішим. Це артистка з незвичайно тон¬ким смаком, у неї немає ніяких недоліків... Це один з тих митців, яких не можна наслідувати...» І можливо, найкращим пророцтвом на всім її славнім творчім шляху був вірш класика італійської поезії Джозуе Кардуччі, присвячений великій співачці, в якому є такі слова: «Де вона проходить, там розквітають троянди й співають солов'ї».

Соломія Крушельницька була першою пропагандисткою в Європі, Африці й Америці українських народних пісень, творів вітчизняних композиторів. Ні слава, ні тріумф ніколи не заважали їй підтримувати тісні зв'язки зі своєю Батьківщиною, рідним народом, з передовими діячами української культури – Іваном Франком, Михайлом Павликом, Лесею Українкою, Миколою Лисенком, Ольгою Кобилянською та іншими. Щороку вона приїжджає до Галичини, де обов'язково виступає з концертами у великих і малих містах та селах.

Протягом життя Соломія Крушельницька проспівала десятки найрізноманітніших оперних партій. Вона виступала в найкращих теат¬рах Італії, Польщі, Росії, Франції, Німеччини, Іспанії, Португалії, Єгипту, Аргентини, Бразілії, Чілі та багатьох інших країн світу.

З тріумфом проходили і її сольні концерти. Всі знають і люблять Со¬ломію Крушельницьку як оперну актрису і концертну камерну співачку з багатющим репертуаром, що переконливо свідчить про багатогранну натуру митця-художника та всебічну культуру. І скрізь, де вона висту¬пала, критика завжди називала її найвидатнішим драматичним сопрано, неперевершеною співачкою, найбільшою артисткою, яка силою свого незрівнянного мистецтва хвилювала душі й серця мільйонів людей.

У знаменному 1939 р. Соломія Крушельницька назавжди переїздить до Львова, який незабаром став радянським. Тут вона веде клас сольно¬го співу в Державній консерваторії ім. М. В. Лисенка. За досягнуті успіхи на педагогічній ниві радянський уряд присвоїв їй високе й почес¬не звання Заслуженого діяча мистецтв УРСР, професора. Перед цим уряд сконфіскував усі її маєтності за кордоном.

16 листопада 1952 р. перестало битися серце великої співачки, педа¬гога, громадянина, та пам'ять про неї житиме вічно. Велич Соломії Крушельницької – в таланті, окриленому благородними ідеями добра і служіння народові.


Михайло Головащенко